ВЕСНЯНКИ Ой кувала зозуленька



Категории Календарно-Обрядовi Пiснi ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Ой кувала зозуленька, Сiвши на лелiï, — Спiвай, спiвай, товаришко, Минає недiля. Ой кувала зозуленька. Сiвши на барвiнок, — Спiвай, спiвай, товаришко, Минув понедiлок. Ой кувала зозуленька Та й кувала сорок, — Спiвай, спiвай, товаришко, Минає вiвторок. Ой кувала зозуленька. Сiла на вiконце, — Спiвай, спiвай, товаришко. Бо заходить сонце. Спiвай, спiвай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не знаєм, товаришко, Чи нарiк1 дiждемо. 1 Нарiк — наступного року. Коментар Зозулю в народi вважали вiщим птахом, iз ïï особливим спiвом — куванням — пов'язано багато прикмет. Наприклад, бажано, коли перший раз почуєш цього птаха, дiстати й кинути ïй копiйки, щоб мати упродовж року грошi. I не дуже добре, коли грошей у кишенi не виявлялося. Як правило, рахували, скiльки разiв зозуля закує, щоб знати, скiльки рокiв проживеш. Пiсня має всi ознаки фольклорного тпору — повтори, звертання, перелiчення. За настроєм вона трохи сумнаа, бо виражає сумнiв, чи доведеться ще наступного року почути зозулине кування.

Метки Ой кувала зозуленька, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАÏНИ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ВЕСНЯНКИ Ой кувала зозуленька